У К Р А Ї Н А

Тростянецька міська рада

9 сесія 7 скликання

 

                                           Р І Ш Е Н Н Я                                ПРОЕКТ

 

від 06.04.2018  року

м. Тростянець                                № _______

 

Про затвердження комплексної

природоохоронної програми

покращення екологічного стану

Тростянецької міської об’єднаної

територіальної громади

на 2018 – 2020  роки

 

Керуючись Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Земельним Кодексом України”, “Водним Кодексом України”, кодексом України “Про надра”, кодексом України “Про тваринний світ”, Законом України “Про рослинний світ”, Законом України “Про охорону атмосферного повітря”

 

 

1. Затвердити комплексну природоохоронну програму покращення екологічного стану Тростянецької міської об’єднаної територіальної громади на 2018 – 2020 роки (згідно додатку 1).

 

2. Фінансовому управлінню Тростянецької міської ради, при плануванні та розробці бюджету враховувати в роботі дану програму.

 

3. Дане рішення направити фінансовому управлінню Тростянецької міської ради, начальнику відділу комунальної власності і земельних відносин.    

 

 


 

 



 

 

Відповідно до чинного законодавства - охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної  безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. 

З цією метою в нашій державі здійснюється екологічна політика, спрямована на збереження безпечного для існування  живої і  неживої  природи навколишнього середовища, захист життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

                                     

1.  Загальні положення

 

Комплексна природоохоронна програма покращення екологічного стану Тростянецької міської ОТГ на 2018-2020 роки ( далі – Програма ) спрямована на:

• покращення екологічної ситуації на території громади, зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення ;


• концентрацію коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів;


• реалізацію державної політики у галузі охорони навколишнього природного середовища, забезпечення ефективності державного управління на регіональному рівні з урахуванням екологічних, демографічних особливостей громади, забезпечення сталого розвитку;


• розробку та впровадження комплексу заходів, спрямованих на підтримку цілісності природних систем та їх життєзабезпечуючих функцій.

Програма визначає пріоритети екологічної політики в громаді та передбачає поліпшення охорони довкілля за рахунок вдосконалення регулювання у використанні природних ресурсів, посиленням державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, додаткового залучення коштів з різних джерел на здійснення заходів щодо охорони довкілля, координацію дій органів державної виконавчої влади в громаді та органів самоврядування.

 

2. Необхідність розроблення Програми та визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

 

Необхідність розроблення Програми зумовлена пошуком шляхів зниження негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, забезпечення екологічно безпечного середовища для життя, діяльності і здоров'я людей, збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об’єктів і комплексів.

Головними питаннями є:

- збільшення проценту лісистості громади;

- утворення та знешкодження  промислових та побутових відходів;

- збереження біологічного та ландшафтного розмаїття;

- благоустрій і озеленення місць масового відпочинку;

- чистка русл річок;

- екологічна освіта і виховання;

- зариблення водойм громади;

- формування збалансованої системи природокористування та структурної перебудови виробничого потенціалу економіки.

 

За умови виконання передбачених Програмою заходів стане можливим:

- зниження ризику для здоров’я людей, пов’язаних з забрудненням водних об'єктів.

- системне дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря;

- ефективне загальне та спеціальне використання природних рослинних ресурсів, впровадження екосистемного підходу в лісокористуванні;

- створення реальних можливостей для формування регіональної екомережі, що забезпечить збереження і відновлення ключових екосистем та середовищ існування багатого різноманіття видів рослин та тварин;

- досягнення умов екологічно безпечного поводження з відходами, розширення їх використання як вторинної сировини у господарській діяльності;

- створення екостежок для відпочинку та оздоровлення громадян;

- наближення екологічної освіти і виховання до вироблення у людей навичок гармонійних взаємовідносин з природою для забезпечення здорового і стабільного довкілля.

У результаті виконання запропонованих заходів, громада стане більш привабливим для інвестицій у виробничу та соціальну сферу,  оздоровлення людей, у виробництво і реалізацію екологічно чистих продуктів.

 

 

3. Основні пріоритетні завдання охорони довкілля та раціонального     використання природних ресурсів:

 

- збереження та відновлення природних систем, їх біорізноманіття та    здатності до саморегуляції, як необхідної умови суспільного розвитку;

- забезпечення сталого природокористування та рівного доступу до природних ресурсів нинішнього і майбутніх поколінь;

- забезпечення сприятливого стану навколишнього середовища як необхідної умови гідної якості життя та здоров’я населення;

- впровадження та розвиток екологічно чистих сільськогосподарських технологій, збереження та відновлення природної родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

- стимулювання енерго- та ресурсозберігаючих технологій, використання вторинних ресурсів,

- зменшення деградації ґрунтів, проведення комплексу робіт по припиненню їх ерозії, збереження біологічного різноманіття, доведення до оптимальних вимог лісопокривних площ;

- скорочення обсягів скидів та викидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище;

- розв’язання проблем збереження, знешкодження та утилізації промислових та побутових відходів;

- посилення ролі державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства;

- вишукання стабільних джерел фінансування для будівництва об’єктів природоохоронного значення;

- створення системи екологічної освіти, виховання та інформування;

- забезпечення участі громадськості в прийнятті рішень щодо навколишнього середовища.

 

    4. Мета програми, обґрунтування шляхів і засобів   розв’язання проблеми, фінансування та строків виконання

 

Враховуючи реальні можливості фінансування заходів з виконання Програми оптимальним варіантом розв’язання проблеми є протягом чотирьох років ефективно організована робота, спрямована на зменшення забруднення довкілля.

Проблему передбачається розв’язати протягом 2018-2020 років шляхом:                

   -  розширення площ благоустрою та озеленення території громади;

   - чистки та зариблення водних об’єктів, що в подальшому сприятиме покращенню екосистеми та збільшить популяцію та різноманіття видів риби.

   -  створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, утилізації, знешкодження та захоронення побутових відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я населення.

   - створення еко стежок; встановлення покажчиків, інформаційних стендів та роботи над іншою інформаційною політикою, що стосується екології громади.

 Необхідність розроблення Програми викликана невідповідністю стану навколишнього природного середовища  в Тростянецькій міській ОТГ сучасним вимогам до якості довкілля та середовища проживання населення, а також необхідність координації зусиль з метою оптимізації його стану.

 Витрати на проведення природоохоронних заходів, передбачених Програмою на період 2018-2021 років, в розрізі джерел фінансування передбачається проводити за рахунок коштів фондів охорони навколишнього природного середовища у складі бюджетів усіх рівнів, власних коштів підприємств, організацій, а також джерел не заборонених чинним законодавством.

                 

5. Контроль за ходом виконання програми

 

  Контроль за виконанням Програми здійснює Тростянецька міська рада.

 

 

 

6. Напрямки та заходи з поліпшення стану навколишнього природного середовища

6.1. Поліпшення стану атмосферного повітря.

Основними напрямками діяльності, спрямованої на поліпшення стану повітряного басейну району є:

проведення інвентаризацій джерел викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря на підприємствах громади;

підвищення ефективності діючих пило-газоочисних установок на підприємствах району;

викорінення на території громади практики спалювання промислових та побутових відходів, вуличного змету, рослинних залишків;

 

6.2. Поліпшення стану водних ресурсів.

У сфері охорони водних ресурсів однією з актуальних проблем залишаються недостатні темпи впровадження нових прогресивних технологій для очистки промислових, господарсько-побутових стічних вод, а також систем зворотного водозабезпечення.

    Потребує також вирішення проблеми екологічного оздоровлення малих річок громади, стан яких з кожним роком ускладнюється.

Тому основними напрямками діяльності по охороні водних ресурсів в районі є:

- посилення боротьби з браконьєрськими виловом риби на водних об’єктах Тростянецької ОТГ;

- забезпечення оздоровлення малих річок та поліпшення якості питної води;

- зариблення озер та річок на території громади;

- чистка русл та водних об’єктів громади;

- здійснення заходів щодо охорони водних ресурсів.

 

6.3. Збереження земельних ресурсів

З огляду на стан земельних ресурсів в районі програмою передбачено вирішити слідуючі питання:

- формування ерозійностійких агроландшафтів;

- проведення ґрунтозахисних та водоохоронних робіт, які дозволять зупинити деградацію земель;

- запобігання забруднення земель пестицидами, нафтопродуктами, відходами та іншими забруднюючими речовинами;

- впровадження агротехнічних заходів з метою попередження розвитку ерозійних процесів;

- удосконалення структури сільськогосподарських угідь, структури посівних площ сільськогосподарських культур та сівозмін;

- виведення деградованих, малопродуктивних земель одних із наступним їх залуженням та залісненням;

- рекультивація порушених земель;

- підвищення гумусу та поживних речовин в ґрунті шляхом розширення посівів сидеральнихта азотонакопичуючихкультур та заорювання поживних рештків;

- подальше впровадження проектів землеустрою з ґрунтозахисною контурно-меліоративною організацією території;

- екологічна конверсія обробітку ґрунту безполицевим та мінімальним обробітком ґрунту за безплужною технологією;

- впровадження агролісомеліорації шляхом створення прибережних захисних смуг, полезахисних істокорегулюючих лісових смуг на водозборах, захисних лісових насаджень на не угіддях та деградованих землях;

- впровадження заходів направлених на виробництво екологічно чистої продукції;

                                

1.  .4. Поводження з відходами.

З огляду на стан поводження з відходами в громаді, пріоритетними напрямками в сфері поводження з відходами є:

- організація роздільного збору корисних компонентів побутових відходів та повернення їх у виробництво;

- придбання спецтехніки.

 

6.5. Збереження надр.

Сучасний стан природокористування щодо використання надр потребує вирішення наступних питань:

- рекультивація порушених розробкою земель та своєчасне повернення їх землекористувачем у належному стані;

- посилення контролю за розробкою надр;

- попередження хімічного забруднення геологічного середовища прісних підземних вод. З цією метою провести ліквідаційний тампонаж всіх недіючих свердловин на території району;

- попередження зміни гідрогеологічних і інженерно-геологічних умов внаслідок активізації суфозійних і зсувних процесів, переробки берегів водоймищ, підтоплення, порушення водного балансу і інших негативних явищ.

 

7. Екологічна освіта, інформування, участь громадськості

Ефективною формою організації екологічної та природоохоронної роботи в школах є дитячі спілки, станції “Юних натуралістів”, гуртки та клуби любителів природи.

У дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах проводяться заходи щодо підвищення рівня екологічної освіти.

Програмовий матеріал дитячих дошкільних закладів громади містить певний обсяг інформації про живу та неживу природу, необхідний  для формування екологічної культури маленького громадянина.

Екологічна освіта школярів середнього та старшого віку здійснюється за двома напрямками:

- це предмет  «Екологія» (11 клас);

- це екологізація окремих чи всіх навчальних дисциплін.

Найпоширенішою формою екологізації шкільної освіти є насичення екологоосвітнім матеріалом предметів природничо-географічного циклу, зокрема біології, географії, хімії та ін.

Формування відповідального ставлення до природи, нових технологій взаємодії з природою здійснюється, крім гурткової роботи, через інші організаційні форми: конференції, семінари, походи, практичні роботи на навчально-дослідних земельних ділянках, живих кутках, на природі тощо. Важливу роль відіграє в процесі виховання залучення учнівської молоді до виконання всеукраїнських та обласних екологічних програм, конкурсів та акцій.

Суттєву роль у формуванні громадської соціальної свідомості відіграє фактор інформування про стан навколишнього природного середовища, а тому програмою передбачається створити систему екологічної пропаганди і освіти населення через наявні в громаді засоби масової інформації з використанням місцевого матеріалу.

 В кожній школі організувати фото стенди, фото вітрини, інші засоби наглядної агітації по  розділам природоохоронної тематики, їх розміщення при проведенні культурно-масових заходів.

Програмою передбачається запровадити тісну співпрацю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, природоохоронних служб з громадськими  екологічними організаціями шляхом:

розроблення програми сприяння розвитку і підтримки діяльності громадських екологічних організацій;

спрямування роботи громадських екологічних організацій на охорону та оздоровлення конкретних об’єктів природи;

активізація діяльності громадських екологічних організацій шляхом проведення конкурсів проектів з природоохоронної тематики;

організація постійних консультацій, “круглих столів”, громадських рад, тощо.

1. . Нормативно-правові акти використані при розробці

комплексної програми:

1.Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

       2. “Земельний Кодекс України”.

       3. “Водний Кодекс України”.

       4. Кодекс України “Про надра”.

       5. Кодекс України “Про тваринний світ”.

       6. Закон України “Про рослинний світ”.

       7. Закон України “Про охорону атмосферного повітря”.

       8. Закон України “Про відходи”.

       9. Всеукраїнська акція з благоустрою "За чисте довкілля"                               

 

 

 

 

 

П А С П О Р Т

 

Комплексної природоохоронної програми покращення екологічного стану Тростянецької міської об’єднаної територіальної громади

на 2018-2020 роки