У К Р А Ї Н А

Тростянецька міська рада

21 сесія 7 скликання

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

від 28.05.2019  року                            

м. Тростянець                                № ______

 

Про перейменування населеного пункту

 

Розглянувши протокол  громадських слухань від 15.04.2019 року щодо перейменування населеного пункту «село Зарічне» на  населений пункт «село Боголюбове», враховуючи правову позицію Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування щодо вирішення питань найменування і перейменування населених пунктів, керуючись Положенням про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженим Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року, ст. 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,

 

 

1.  Перейменувати село Зарічне Тростянецького району Сумської області  на село Боголюбове.

 

2. Затвердити обґрунтування перейменування села Зарічне Тростянецького району Сумської області на село Боголюбове (додається).

 

3. Порушити клопотання перед Сумською обласною радою  щодо внесення подання до Верховної Ради України про перейменування села Зарічне Тростянецького району Сумської області село Боголюбове.

 

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на міського голову Бову Ю.А.

 

 



 


 

   На березі мальовничої річки Ворскли розкинулося, овіяне легендами, село Зарічне. Це село має давню історію, яка на сьогоднішній день майже забута. Боголюбово, Боголюбівка, Боголюбове – саме так в давнину називалося це село. Звідки ці назви з’явилися? Таке питання часто виникає серед людей.  Архівні матеріали, які вдалося зібрати свідчать, про те, що це історичні назви.

   Одним з перших дослідників історії Слобідської України був історик, доктор богослов’я, архієпископ Чернігівський і Ніженський Філарет (Гумілевський). У своїй праці «Історико-статистичний опис Харківської єпархії» за 1857 рік писав про історію нашого краю: «Поблизу Литовки знаходиться село кн. Голіциної Боголюбівка. Між Литовкою і Боголюбівкою знаходяться два городища…». На старовинних картах 1878 і 1913 років вказаний населений пункт з назвами Боголюбово та Боголюбівка. У документі «Список населенных мест по сведениям 1864 года, розділ ІІ. Ахтырскій  уьздъ» т. ХLVI, С-П. 1869, знаходимо інформацію про село Боголюбове: «На Сумскомъ почтовомъ трактъ изъ г. Ахтырки в г. Харьковъ, по правую сторону этого тракта, деревня Боголюбова при реке Ворсклъ. Разстояніе въ верстахъ от уъздного города Ахтырки - 15. Число дворовъ – 59, число жителей: мужского пола - 181, женского пола - 207». У Справочній книзі Харківської єпархії за 1904 рік є  інформація про хутір Боголюбовка, що знаходиться за 6 верств від Тростянця. У матеріалах «О выборъ попечителей земскихъ школъ» згадується, що Боголюбське сільське товариство 9 серпня 1909 року обрало попечителем Боголюбської земської школи директора Тростянецького сахаро-рафінадного завода Кеніга, Федора Християновича Бейнрота.  «Отчетъ г. Инспектора народныхъ училищъ о состояніи начальныхъ училищъ Ахтырскаго уъезда за 1910 годъ» свідчить, що на 1 січня звітного року в Охтирському повіті було 83 начальних училищ, відкриті нові шкільні комплекти в 13 училищах, зокрема і в Боголюбському. У звітному навчальному 1910-11 році почали і закінчили побудову кам’яних училищних будівель, зокрема, Боголюбського. У місцевих жителів до наших днів збереглася фотографія 1908 року на якій зображена молодь села Боголюбово та фотокартка з весілля.

  У книзі «Населенные пункты Сумского округа» за 1927 рік вказується, що за Всесоюзним переписом 1926 року у складі Боголюбівської сільської ради було село Боголюбове та три урочища: Боголюбове, Бажанове і Куриловщина. Всього у Боголюбівській сільраді нараховувалося 173 сільських господарств, 4 інших господарств в урочищах – сторожки. На території Боголюбівської сільради проживало: чоловіків – 392, жінок – 489, дітей - 23. За національністю всі вони були українцями. 

  Краєзнавець Володимир Безсмертний, предки якого були родом з села Боголюбове писав про українського письменника Кащенка, який записав легенду про те, що війська древньоруського князя Андрія Боголюбського  зупинялися на високому березі річки Ворскли. Пізніше,  поселення на цьому місці було назване місцевими поселенцями Боголюбівка. В  народі говорять, що Боголюбове означає «місце облюбоване Богом» і придатне для життя людей.

  Так, дійсно, з давніх давен на цьому місці жили люди. Археологічні знахідки науковців різних років свідчать про те, що заселення території Сумської області почалося ще п’ятнадцять тисяч років тому. Вчені вважають, що люди прийшли сюди ще під час оледеніння, займалися мисливством і рибальством, вміли обробляти дерево, камінь і кістки, видобувати вогонь. З кінця ІІ-го на початку І тисячоліття до н.е., в добу бронзи, люди займалися первісним землеробством, полюванням, мисливством, збиральництвом. У VII-III ст. до н. е. у цих місцях з’являються поселення скіфів-землеробів, у VIII-X ст.н.е. – городища слов’ян-сіверян. У ХІ-ХІІІ ст. н. е. наші землі спочатку входили до складу Переяславського і Чернігівського, а пізніше  до Новгород-Сіверського князівства, які були складовою частиною Київської Русі.

  У 1938 році експедиція відомого археолога професора П.М. Третьякова здійснювала розкопки в селі Зарічне на місці штучного насипу велетенських розмірів. Він стверджував, що на цьому місці  була побудована добре укріплена фортеця слов’ян-сіверян ІХ-ХІІ ст. часів Київської Русі. Городище було добре облаштоване і укріплене для захисту від нападів кочівників. Це городище називають Кукуєве. Ще у ХІХ столітті Філарет Гумілевський у своєму «Описі» писав: «Жителі Литовки і Боголюбового називають це городище Кукуєвим…». Ця назва передавалася протягом віків від покоління до покоління і дійшла до нашого часу. Археологічні пам’ятки поблизу села Зарічного складаються з трьох городищ, селища та двох курганних могильників, які знаходяться на правому корінному березі річки Ворскли. Їх опис складений археологами Ю. Берестом, Є. Осадчим та В. Приймаком які здійснювали археологічні дослідження в цих місцях у різні роки. Виявлені археологічні знахідки: кераміка, предмети побуту, кістки тварин, датуються  як скіфським періодом, так і слов’янським та Київської Русі ІХ-ХІІІ ст. Археологи не виключають, що всі три городища біля села Зарічного виникли ще у скіфський час та складали єдиний комплекс фортець. Як стверджують археологи Велике скіфське городище розташоване на сусідньому довгому мисі правого берега Ворскли за 100 м. на захід від с. Зарічного. Мис витягнутий з заходу на схід. Його протяжність по лінії схід-захід складає 800 м. по лінії північ-південь 200-250 м., загальна площа – понад 16 га.

  Всі  ці археологічні пам’ятки Тростянеччини є надзвичайно цінними і  привабливими для туристів. Вони охороняються законом, а ця місцевість визнана національним парком України з чарівною природою.

 

 



 


 

Село Зарічне входить до складу Тростянецької міської ОТГ, знаходиться на правому березі річки Ворскла в місці впадання в неї річки Боромля, за 7 км від районного центру і за 9 км від залізничної станції Смородине. Залізнична станція Смородине є одним зі значних залізничних вузлів Сумської області. На відстані 3,5 км розташоване село Сосонка (Охтирський район), на протилежному березі - село Литовка (Охтирський район). Поруч проходить автомобільна дорога (Н12 Суми - Полтава).

 



        

         Село Зарічне розташоване в 67 км від обласного центру м. Суми.

         Загальна площа в адміністративних межах 83,4 га, з них:

• площа земель під лісами – 7,3 га;


• площа земель загального користування (вулиці, площі) – 0,900 га;


• площа земель житлової забудови, які надані громадянам у власність або користування – 8,5 га;


• площа земель транспорту, зв’язку – 1,0678 га;


• площа земель для рекреації – 20,8679 га;


• площа с/г земель – 58,8 га;


• площа земель технічної інфраструктури – 0,0108 га;


• площа земель під господарськими будівлями, дворами – 2,0 га.

     

      Село Зарічне розташоване в районі лісостепу біля річки Ворскла, і володіє оздоровчими та рекреаційними ресурсами,  що є перевагою в розвитку зеленого туризму. Також, на околиці с. Зарічного виявлено поселення скіфських часів, а також 3 городища, 2 поселення та 2 курганні могильника часів Київської Русі. Відновлення скіфських курганів створить додаткові можливості для розвитку туризму та збільшення економічного потенціалу не тільки села, але і всього регіону.   

Для села характерним є долинно-балочний та яро-балочний рельєф, з яким пов’язаний полого-хвилястий характер поверхні. До місцевих мінерально-сировинних ресурсів належать поклади глини, річкового піску та чорнозему.

 

 

Фізико-географічні відомості про місто

 

Назва міста	Загальна площа території(га)	Кількість населення, чол.	Кількість виборців, чол.
с. Зарічне	83,4	84	75

        

 

Розподіл населення міста за статтю та віком        

 

Назва міста	чоловіки					жінки
	0-17	18-39	40-59	60 +	усього	0-17	18-39	40 - 59	60 +	усього
с. Зарічне	6	11	14	9	40	4	13	11	16	44

 

 

Зайнятість населення міста за статтю та віком

 

Назва міста	Усього населення (постійне)	Працездатне населення						Непрацездатне населення
		Чол.		Жін.		разом		Чол.		Жін.		разом
		ч.	%	ч.	%	ч.	%	ч.	%	ч.	%	ч.	%
с. Зарічне	84	25	30	24	28	49	58	15	18	20	24	35	42

 

Промислове виробництво

 

В галузевому аспекті промисловості пріоритетними для розвитку є сільське господарство. Основними  підприємствами є:

• ПП «Зарічанське»;


• Фермерське господарство «АГРОМІКС САД».

 

Підприємств села Зарічне станом на 01.04.2019 року

№ п/п	Показник	Назва, значення
1.	Назва підприємства	ПП «ЗАРІЧАНСЬКЕ»	ФГ «АГРОМІКС САД»
2.	Форма власності	Приватна	Приватна
3.	Основний профіль діяльності	Вирощування зернових культур	Вирощування фруктів (яблук)
4.	Кількість працюючих	28
5.	П.І.Б., керівника, тел.	Хоружий Анатолій Володимирович	Марченко Сергій Олександрович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Транспорт

Автотранспортні перевезення до центру Тростянецької міської ОТГ здійснює дочірнє підприємство «Тростянецьпастранс» комунального підприємства Тростянецької міської ради «Тростянецькомунсервіс».

Комунальне господарство

         Обслуговування житлово-комунального господарства села здійснює дочірнє підприємство «Екосервіс» комунального підприємства Тростянецької міської ради «Тростянецькомунсервіс».

 

Загальна характеристика житлового фонду

 

	с. Зарічне
1. Загальна кількість будинків	124
квартир	4
2. Кількість пустуючих садиб	26
з них придатних до проживання	-
3. Кількість будинків з централізованим опаленням	-
квартир	-
4. Кількість будинків з централізованим водопостачанням і водовідведенням	17
квартир	-
5. Газифіковано будинків	-
квартир	-
6. ОСББ	-
7. Кількість радіоточок	-
8. Стаціонарні телефони	-

 

 

Побутове обслуговування населення

        

Побутового послуги населення с. Зарічне отримує в м. Тростянець

 

Торгівля

 

В с. Зарічне передбачено виїзну торгівлю, яка організовується кожної середи Міським споживчим товариством 

 

Охорона здоров’я

 

         Станом на 01.04.2019 для забезпечення первинної медичної допомоги в    с. Зарічне знаходиться фельдшерський пункт. Для отримання вторинної медичної допомоги мешканці можуть звернутись до лікарні в м. Тростянець.  

 

Освіта

 

Освітній процес для мешканців с. Зарічне забезпечується в центрі Тростянецької міської ОТГ.   

 

Культура

         В с. Зарічне відсутні заклади культури, але  в м. Тростянець розташовано  7 закладів культури:

• 6 комунальних закладів Тростянецької міської ради;


• 1 комунальний заклад Тростянецької районної ради.

 

Інвестиційна діяльність

         Пріоритетним напрямком інвестиційної діяльності в с. Зарічне є створення Екопарку, відновлення скіфських курганів, розвиток сільського господарства та ін. Наразі, для реалізації цих амбітних інвестиційних напрямків розробляється Генеральний план с. Зарічне, який передбачає формування земельних ділянок під промисловість.

 

Представлення інтересів села

У зв’язку зі створенням ОТГ для представлення інтересів та координаційної роботи вибрано в.о. старости Зарічненського старостинського округу.